Український бізнес у воєнний час постійно стикається з викликами, які вимагають швидких рішень, юридичної обізнаності та здатності адаптуватися до нових умов. Незнання процедур контролю, регуляторних вимог або правил ліцензування часто призводить до зайвих витрат, паузи в роботі компанії або навіть її повного припинення. Щоб цього уникнути, підприємцям важливо знати свої права та розуміти, як правильно діяти під час перевірок або у взаємодії з контролюючими органами.

Чому незнання правил шкодить бізнесу

Правова необізнаність у бізнесі — не просто прогалина, а одна з частих причин фінансових втрат і репутаційних ризиків. Розглянемо, як діяти обґрунтовано, спираючись на чинні норми.

Чи зобов’язані ви пускати інспектора?

«Я не знав, що можу відмовитися від перевірки та запобігти штрафу», — типова ситуація. Не всі підприємці знають, що мають право не допустити інспекцію, якщо:

• її не анонсували завчасно;

• вона проводиться з порушенням процедур;

• інспектори не мають належно оформлених документів.
   

Щоб діяти впевнено, потрібно знати, на які закони спирається державний контроль. Основний документ — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зокрема, стаття 2 визначає, на кого поширюється дія закону та які є винятки. Кожна перевірка має проводитися на основі уніфікованої форми акта — стандартного документу з чітко визначеним переліком питань, які мають відповідати галузевим нормативним актам. Усі ці акти є відкритими — їх можна знайти на офіційних сайтах державних органів.

У разі сумнівів підприємець має право:

• оскаржити дії контролюючих органів;

• звернутися по роз’яснення до органів нагляду;

• залучити представників громадськості до перевірки як свідків;

• поскаржитися до Державної регуляторної служби, якщо є підозра в порушенні процедури.
   

Також важливо, що письмові роз’яснення, отримані від державних органів, можна використовувати як аргументи під час перевірки, у спілкуванні з чиновниками або в суді.

Ліцензія чи декларація: не поспішайте зупиняти бізнес

«Мені сказали, що без ліцензії працювати не можна, тому я зупинив свою діяльність», — звучить логічно, але не завжди це правда. 

У період воєнного стану для багатьох сфер бізнесу діє спрощена процедура: замість ліцензії можна подати декларацію про провадження господарської діяльності. Це можна зробити онлайн через Єдиний портал державних послуг Дія або офлайн — у ЦНАПі. Подана декларація автоматично прирівнюється до дозвільного документа. Вона чинна протягом тривалості воєнного стану і ще щонайменше три місяці після його завершення.

Це означає, що можна починати роботу без затримок, оминаючи довгі погодження. Втім, існують винятки: деякі види діяльності не підпадають під спрощену декларативну форму. Для їх провадження обов'язково потрібна ліцензія або інший дозвільний документ — навіть під час воєнного стану. Наприклад:

• Ядерна енергетика та радіаційна безпека: робота з джерелами іонізуючого випромінювання, експлуатація ядерних установок, перевезення радіоактивних матеріалів, будівництво й закриття сховищ для радіоактивних відходів тощо.

• Медицина та біологія: діяльність банків пуповинної крові, поводження з людськими тканинами та клітинами, виробництво лікарських засобів, медична практика.

• Надрокористування: геологічне вивчення та видобуток корисних копалин, включаючи нафту, газ, уранові руди, а також будівництво підземних сховищ.

• Екологія: управління небезпечними відходами, спеціальне водокористування, оцінка впливу на довкілля, використання природних ресурсів у заповідниках.

• Будівництво: роботи на об’єктах середнього та значного класу наслідків (СС2, СС3), прийняття об’єктів в експлуатацію, використання спеціальних технологічних процесів.

• Зброя, вибухівка та хімічні речовини: виробництво, зберігання та продаж вогнепальної, холодної, пневматичної зброї, вибухових матеріалів, особливо небезпечних хімічних речовин.

• Фінансовий сектор: банківська діяльність, фінансові послуги, ринки капіталу, страхування, криптографічний захист інформації.

• Транспорт: перевезення небезпечних вантажів, пасажирів, міжнародні перевезення, транскордонне перевезення відходів.

• Ринок алкоголю, тютюну, пального: виробництво, зберігання, продаж алкоголю, тютюну, пального, електронних рідин.

• Азартні ігри, лотереї, зовнішня реклама: випуск та проведення лотерей, діяльність у сфері азартних ігор, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Повний перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану, наведено в додатку 2 до постанови КМУ № 314 від 18.03.2022.

Важливо: якщо діяльність тимчасово призупиняється, підприємець може не анульовувати, а тимчасово зупинити дію ліцензії.

Участь бізнесу у формуванні регуляторних актів

«Я не встиг подати зауваження до регуляторного акту», — часто підприємці дізнаються про нові вимоги вже після того, як їх ухвалено. Але насправді бізнес може впливати на зміст нормативних актів ще на етапі їх підготовки — шляхом участі в громадському обговоренні проєктів.

Згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», кожен проєкт регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

На цьому етапі можна подати свої зауваження, пропозиції або заперечення, якщо певні норми здаються недоцільними, економічно обтяжливими, незрозумілими або непрактичними.

Щоб подати зауваження або пропозиції до проєкту регуляторного акта потрібно:

• Ознайомитися з проєктом акта та аналізом регуляторного впливу (АРВ). Кожен проєкт регуляторного акта разом із відповідним АРВ оприлюднюється на сайті органу, який його розробляє (наприклад, на сайті Державної податкової служби України або на сайті Міністерства економіки України), або в інший спосіб, визначений законодавством для отримання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

• Звернути увагу на повідомлення про оприлюднення, яке зазвичай публікується разом із проєктом акта та АРВ на сайті відповідного органу. У повідомленні зазначаються: стислий виклад змісту проєкту; поштова та електронна адреса розробника проєкту та інших органів, до яких надсилаються зауваження та пропозиції; інформація про спосіб оприлюднення проєкту та АРВ; строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції (не менше одного місяця та не більше трьох місяців з дня оприлюднення); спосіб надання зауважень та пропозицій.    

• Подати свої зауваження або пропозиції: їх можна надіслати у письмовій формі (поштою або електронною поштою) на адресу, вказану в повідомленні про оприлюднення. Вони можуть стосуватися як положень самого акта, так і аналізу регуляторного впливу.

• Очікувати на розгляд зауважень: усі подані звернення підлягають обов’язковому розгляду розробником проєкту. За результатами аналізу він має повністю або частково їх врахувати, або обґрунтовано відхилити.

Стежити за новими проєктами нормативно-правових актів можна на: 

• Офіційному сайті Державної регуляторної служби України — розділ «Аналіз проєктів регуляторних актів».

• Сайтах міністерств та ЦОВВ, наприклад, Міністерство фінансів України публікує проєкти фінансових та податкових регуляцій.

• Сайтах місцевих рад — у розділах «Регуляторна політика» або «Громадські обговорення», наприклад Київська міська рада публікує проєкти регуляторних актів, плани регуляторної діяльності, звіти про відстеження результативності, а також реєстр чинних нормативно-правових документів тощо.

Активна участь у таких процесах — реальний інструмент впливу на правила гри. Це можливість захистити інтереси бізнесу ще до того, як нові вимоги стануть обов’язковими.